Январские снега укутали все ели...
Январские снега укрыли все поля...
И в вальсе неземном кружат, кружат метели...
Уснула вся земля... Уснула вся земля...
Пускай она поспит и отдохнет до срока,
ведь вскоре суждено погибнуть ей в огне...
За всю вину людей, за мерзости пороков
прощения ей нет... Прощения ей нет...
Ведь создана земля прекрасной и цветущей.
И подарил Творец ей жемчуга из рос.
И подарил судьбу - одну из наилучших...
Но в мире столько слез... Но в мире столько слез...
Свернутся небеса, как устаревший свиток.
Придет конец всему. Кто в силах помешать?!
В угаре своих бед земля будет дымиться...
Не нам судьбу решать... Не нам судьбу решать...
Бог хочет подарить нам небо, но другое,
и землю, всю в цветах Он хочет подарить,
где будут обитать лишь правда с добротою,
и будут все любить... И будут вечно жить...
Елена Шамрова,
Дрогичин Беларусь
Так чудны все дела Твои, о Боже!
Не описать - так скуден мой язык.
Кто с мудростью твоей сравниться может?!
И кто в любви, как Ты, Господь, велик?!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
