Сміх, горілка, вино… Позгинались від їжі столи,
Люди пишно прибрали будинки свої і двори.
При столах серце плаче: Ісусе, Ісусе, де Ти!?
Чи захочеш до мене на свято сьогодні прийти?
І почулися в небі молитви простої душі. -
"Я за гріх твій давно помирав на Голгофськім хресті". -
Усміхнулась душа, звеселилась, піднЯлась з руїн:
Це для мого спасіння із гробу воскрес Божий Син!
…Не догоджує людям за чаркою так, як раніш.
І пісень не співає з отрутами, що наче ніж.
Її радість - Христос, її пісня - про нове життя.
Знає, в небі чекає Христос - не зрадлива мета.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : В жизни тщедушной и ложью согбенной - Людмила Солма *) примечание:
Мне думается, что смысл этого моего стихо-экспромта универсален.
Для тех кто любит и верит - всегда найдется кому его посвятить...
Но, мне сегодня думалось именно о моем муже-
лишь ему я адресовала эти благодарные мысли.
Спасибо тебе за все, мой дорогой!!!
